НАШІ ПРОЄКТИ

В рамках Міжнародного мистецького фестивалю "Carpathian Space" проєкт "Народжені Карпатами" представляє портретну плакатну галерея видатних осіб, за походженням і діяльністю поєднаних із Карпатським регіоном. Критерієм відбору особистостей стало не тільки місце народження персонажу, але й вплив життєдайної аури Карпат на творчість і життя особистості. Насправді, гідними звання "народжені Карпатами" чи то "осяяні Карпатами" можна назвати не тільки Степана Турчака або Івана Миколайчука, які народилися безпосередньо в Карпатах, але й народжених в інших місцинах Сергія Параджанова і Георгія Якутовича, які без Карпат не створили б великої стрічки "Тіні забутих предків". Історія не залишила відомостей про те, де був народжений Йоган Георг Пінзель. Та оскільки в просторі Карпат були створені його найвеличніші твори, тут він одружився і тут були народжені двоє його синів, була створена власна школа різьблення й дерев’яної сакральної скульптури, все це дає нам право включити його ім’я до списку тих, чиє життя і творчість пов’язані із простором  Карпат.

Гори не мають кордонів, вільне повітря Карпат нехтує державними юрисдикціями і так само наші герої народжувалися в одних імперіях, проживали життя в других, відходили в кращі світі в інших державах. Головним лишався не паспорт або ж реєстраційний штамп, а той цивілізаційний посил, що встановив з нами комунікативний контакт через століття і тисячокілометрові відстані. Маємо надію, що цей благодатний край принесе у цей світ ще безліч творчих людей та ідей, які цей світ і врятують.

Проєкт створений за участю студентів і викладачів творчих вищих навчальних закладів Києва, членів секції плакату та графічного дизайну Київської організації Національної спілки художників України.

Автор концепції – Будник Андрій, Голова секції плакату та графічного дизайну Київської організації Національної спілки художників України.

В рамках Міжнародного мистецького фестивалю "Carpathian Space" («Карпатський простір») проєкт "Малярство на склі" представляє живопис на склі як особливу частину народного етнічного мистецтва, в якій відбилися світогляд, смаки, побут українців, це органічне поєднання фантастичного і реального, казки й сучасності.

Перші зразки живопису на склі сягають часів Візантії та Риму. У XVIII столітті це мистецтво розвинулося у Румунії, Словаччині, Польщі, Україні. В Україні живопис на склі поширився переважно в західних регіонах, зокрема, на Буковині, Галичині, Гуцульщині, Закарпатті. Живопис українських майстрів адаптувався і набув самобутніх рис. Ікони на склі, написані без дотримання церковних приписів, пов’язувалися не тільки з релігією, а й з народним побутом та естетичними уподобаннями і призначалися для інтер’єрів сільських хат. Нерідко такі ікони називають народною картиною на склі. Художня особливість українського живопису на склі виявляє себе яскравим колоритом, багатою декоративністю, площинністю, зображення. Арсенал зображувальних засобів при цьому мінімальний: графічна лінія, обмежена палітра локальних кольорів –червоного і чорного, білого та синього, жовтого та зеленого. Прикметною стилістичною ознакою українського живопису на склі є лінійна розробка площини. На початку XX століття традиційна майстерність ікони на склі була майже втраченою. Лише 1939 року цей вид народного мистецтва почав поступово відроджуватися.

Сьогодні живопис на склі, як і колись, переважно зустрічається в творчості професійних митців, які живуть і працюють в західних регіонах. До Золотого фонду сучасного українського образотворчого мистецтва вписано чимало яскравих імен, які не просто зберегли, а збагатили і примножили стародавню традицію живопису на склі. Втім, говорити про те, що ця техніка сьогодні набула широкого розповсюдження, отримала грунтовне дослідження та вивчення, неможливо.