Одяг

Для пошиття вбрання використовувалися лише натуральні матеріали – вовна, шкіра, хутро. Чоловіки традиційно носили вишиті сорочки з коміром-стійкою та широкими рукавами. Штани також прикрашалися вишивкою. Суконні "гачі" служили зимовим варіантом, як і пофарбовані в червоний колір "крашениці", а влітку гуцули вдягали білі "портіниці" з полотна. Виготовлені з вовни шкарпетки – "капчури", як і онучі (чорні або червоні), декорувалися кольоровим орнаментом. Широко відома за межами регіону гуцульська безрукавка на хутрі – "кептар", оздоблений шкіряними аплікаціями, вишивкою, різноманітними металевими прикрасами. Верхнє вбрання – "сардак" також ошатно декорувався вишивкою, китичками, кольоровими шнурками, гарусовими ґудзиками та обшивався кольоровою ниткою по швах. Ще яскравішим був жіночий одяг. Сорочки з багатою, масивною вишивкою в холодних тонах, запаски, виткані горизонтальними смугами з вовни із додаванням блискучих металевих ниток, орнаментовані та ефектно декоровані кожухи (кептарі) та сардаки складали основний гардероб гуцульських модниць. Буденне вбрання, особливо, сорочки було дещо стриманішим в кольорах та оздобленні, ніж "пролюдний" (святковий).

Чоловічий одяг складався з білої сорочки власного виробу, вишитої спереду, пущеної по штанях – "портініцях", з чорного або забарвленого на червоний сукна – взимку білих вовняних "ґачах", підперезаних широким ременем "чересом" – з різними прикрасами-Вітіскі і "Дармовіс". Поверх сорочки одягали "кептар", який був фактично кожухом без рукавів.

Жіночий костюм був ще більш барвистим і складним. Не було прийнято покривати голову у дівчат, вони наминали в коси жовті "поплітки2 з "мосяжними бовтицями". Елементом жіночих прикрас було також "чільце". На жіночих сорочках були вишиті "плечики", вишивкою вкривали також рукави – пізніше і "брацарі". Безрукавки були з різними нашивками. Переважали червона й чорна фарби з додатками жовтих, зелених, часом синіх і рожевих.